невзяття висота Валерія Брумеля



Невзятая висота Валерія Брумеля


Зоя Сергіївна Миронова – хірург-ортопед, доктор медичних наук, професор. Працюючи в Центральному науково-дослідному інституті травматології та ортопедії імені Н. Н. Пріорова, вона врятувала і повернула в спорт багатьох спортсменів, які отримали на тренуваннях або змаганнях травму. Валерій Брумель – великий легкоатлет XX століття, багаторазовий чемпіон світу та олімпійських ігор.


Він завжди піднімав планку високо. В прямому сенсі слова – Валерій Брумель стрибав у висоту.
Рим, 1960 рік. Валерію 18 років.

Він вперше бере участь в Олімпійських іграх. Поруч з ним в секторі – досвідчений Роберт Шавлакадзе. Юний стрибун програє досвідченому всього одну спробу. Взявши 216 см, Шавлакадзе завойовує золоту медаль. Брумель – срібну.
Це тільки початок. Могутній талант, неймовірна працездатність, гіпертрофоване честолюбство піднімають Брумеля на недосяжну в той час висоту. У 1961 році він три рази б’є світовий рекорд, піднявши планку на 2 м 25 см. Навіть зараз з таким результатом можна стати призером великих турнірів. І це при тому, що Валерій стрибав перекидним способом, що вимагає приголомшливою координації, тонкого м’язового відчуття. На наступний рік Брумель доводить світовий рекорд до 2 м 28 см. З таким результатом і зараз можна виграти великий міжнародний турнір. Три роки поспіль Брумеля називають кращим спортсменом світу.
На Олімпіаду в Токіо Валерій їхав в зеніті слави. Серед легкоатлетів він був однією з найяскравіших зірок. Під час стрибків у висоту було холодно, йшов дощ. Та такий сильний, що всі три костюми, які наділ Брумель, промокли. Стрибати у висоту в таку погоду – все одно що танцювати на льоду без ковзанів. Але доля, вже пізнали непоступливий характер Валерія, вибрала його в свої герої. Всього одну спробу виграв він у «американського коника» – Джона Томаса. Обидва взяли 218 см.
У 1965 році Брумель знову почав полювання за рекордом. Перед ним стояла фантастична задача – подолати висоту 230 см. 5 жовтня на останньому тренуванні він відчув, що готовий йти на рекорд. Це було на стадіоні Московського інституту фізкультури, який розташовувався тоді на вулиці Казакова. Тренування закінчилася, Валерій вийшов на вулицю. Повз стадіону проїжджала знайома мотогонщіца. «Підвези!» – Попросив Брумель. Ну хто відмовить такій зірці? Може, вона спеціально на своєму мотоциклі дефілювала вздовж стадіону, щоб Валерій звернув на неї увагу?
Брумель сіл ззаду, мотоцикл рвонув з місця. Накрапав дощ. У Земляного валу мотоцикл ударився об брівку тротуару, Валерія викинуло і кинуло на стовп. Коли його підняли і стали укладати в підвернувся «Запорожець», нога представляла собою страшне видовище.
А на висоті 230 см застигла невзяття планка.

В інституті Скліфосовського лікарі боролися за його життя. А сам Валерій боровся за ногу. Будь це не такий зоряний чоловік, ногу швидше за все ампутували б.
Вже лежачи на операційному столі, Валерій запитав:
– Ну що, доктор, відріже? Хірург, відвернувшись в сторону, мив руки …
– відріже? – Безнадійно повторив Брумель.
Хірург повернувся до нього:
– Відрізати могли б і без мене. Тут на це спеціалістів вистачає.
Одужання було важким і довгим. Місяця через три-чотири, вже на милицях, Валерій втік з лікарні в кіно, в «Форум», що був навпроти. Там спіткнувся на сходах і пошкодив ту ж ногу. Викликали оперував хірурга.
– Ти зруйнував всю мою роботу, – тільки й зміг вимовити він.

Коли Брумеля перевели в цито, в наше відділення спортивної і балетної травми, відбувся консиліум, на який приїхав міністр охорони здоров’я академік Володимир Васильович Петровський. Вирішено було знову оперувати Брумеля.
– Зоя Сергіївна, нехай операцію мені зробить Аркадій Володимирович Каплан, – попросив Валерій.
Каплан завідував у нас першим відділенням. Досвідчений травматолог-ортопед, прекрасна людина. Чому б йому не зробити операцію Брумель? ..
Дзвоню в перше відділення:
– Аркадій Володимирович, така справа, хворий просить, щоб ви його оперували.
– Добре, Зоя Сергіївна. Готуємо Брумеля до операції. Я зробила анестезію, наклала джгут. Чекаємо. Приходить Каплан, стає близько Брумеля.
– Аркадій Володимирович, починати?
– Звичайно, Зоя Сергіївна.
Ми з помічницею Кудряшової йому всі кістки вичистили. Каплан тільки поруч стояв.
– Аркадій Володимирович, ми зробимо йому рентген прямо на столі. Подивіться знімки, будь ласка.
Каплан йде в рентген-кабінет. Дивиться. Повертається.
– Все в порядку, Зоя Сергіївна, всі ви зробили правильно.
– Можна зашивати?
– Можна.
Ми вставили дренаж, зашили рану. Закінчили операцію. Брумель прийшов до тями. Якби я знала, що Каплан не буде сам оперувати, я б, швидше за все, теж відмовилася. Дуже великий ризик був.
Після операції нога у Валерія стала коротше на 2,5 см. Але він хотів знову стрибати.
Знову збирається консиліум. Професори оглядають його, кажуть: все добре. Треба трохи бути схожим з паличкою і брейс – це апаратик такий, щоб ще більше зміцнити кістку. А Брумель заявляє:
– Я поїду до Ілізарову.
Я його не зупиняла:
– Заради Бога, їдьте.

Ілізаров зробив все відмінно. Але стрибати як раніше Валерій все одно не зміг …

У цієї історії є й інші свідки. Ось як бачить її Григорій Петрович Воробйов – у той час головний лікар збірної Росії з легкої атлетики:
– У ЦИТО, боячись остеомієліту, вирішили почекати деякий час і не накладати йому апарат для подовження гомілки. Ілізаров ж, будучи людиною з авантюрною жилкою, вирішив ризикнути. Він наклав Валерію свій апарат, після чого той одразу почав ходити. Йому те ж саме зробили б і в цито, але тільки в тому випадку, якщо переконалися б, що немає небезпеки запалення кістки. У підсумку картина вийшла така: все лікували, а допоміг один Ілізаров. Брумель зробив йому приголомшливу рекламу.

Така важка травми, як у Валерія Брумеля, для великого спорту, в принципі, не характерні. Вона була отримана в слідстві бездумного ставлення до самого себе і до своєї справи.
Важко дорікати спортсмена, що йде на рекорд і не відмовився від спроби, навіть якщо у нього і було передчуття біди. Але важко і зрозуміти великого спортсмена, який стрімголов кидається в авантюру на догоду сьогочасної примхи.
В контракт легкоатлетів тепер включають такі пункти: не сідати на мотоцикл, не вставати на гірські лижі, не стрибати з парашутом.


Написать ответ